«Культурна спадщина України» у Вікіпедії 2026: підсумки акції

З нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО) в українській Вікіпедії вже традиційно пройшла акція «Культурна спадщина України». Метою кампанії є написання та покращення статей про нерухомі пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою знищення, зокрема й через через російську військову агресію. Запрошуємо ознайомитися із підсумками та розповідями учасників про свій досвід та мотивацію.

Цього року акція тривала з 18 квітня по 5 травня включно. За цей час 12 учасників та учасниць започаткували 49 і поліпшили 7 статей про втрачені пам’ятки чи такі, що перебувають під загрозою.

Найбільше статей про нерухомі пам’ятки створив і поліпшив Олександр Желіба — 22. Також він започаткував 6 статей про скарби — зібрання монет та предметів, виявлених у Криму. Статті він переважно створював через інструмент перекладу Вікіпедії з російської — навіть зараз ще дуже багато статей про Крим та його пам’ятки відсутні у розділі Вікіпедії українською.

Свою мотивацію до участі у акції він прокоментував так: «Для мене участь у акції “Культурна спадщина України” — це не просто наповнення інформаційного простору, а важлива складова збереження національної ідентичності. Як історик та фахівець із громадянської освіти, я переконаний, що культура та культурна спадщина є тим фундаментом, на якому тримається історична пам’ять народу та формується сучасна свідомість.

Моєю головною мотивацією було прагнення зробити складні історичні та культурні теми доступнішими для широкого загалу. Особливо цікаво було працювати над висвітленням тих аспектів нашої спадщини, які відсутні ув україномовному інформаційному просторі. Робота над подібними проєктами дозволяє не лише структурувати знання, а й протидіяти дезінформації, утверджуючи правдивий наратив про нашу культуру».

Вівтарна частина. Ескі-Керменська базиліка. Крим (2013 рік)

© Віталій Радзей, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Жанна Олексієнко, багаторічна учасниця та переможниця «Вікі любить пам’ятки», а також активна постійна учасниця акції, започаткувала і поліпшила 10 статей. Для неї основна мотивація брати участь — «привернути увагу до пам’яток, які ми вже втратили або можемо втратити назавжди. Мене мотивувало бажання зафіксувати хоча б текстову згадку про ці об’єкти, адже без знання своєї історії ми втрачаємо частину себе. Найбільш цікаво було писати про зниклі об’єкти, як-от, Чокрацька грязелікарня в Криму та маєток Галагана у селі Піски на Полтавщині. Останній об’єкт цікавий мені особисто, наразі продовжую пошук інформації про нього, тож обов’язково доповню вже створену статтю».

Залишки палацу у зруйнованому маєтку Галагана. Піски, Полтавська область (2026 рік)

Жанна Олексієнко, CC0

Ольга Крезуб (користувачка Xsandriel), створила та поліпшила 7 статей про пам’ятки Києва та Львова. Тепер у Вікіпедії українською можна прочитати про будівлі на Андріївському узвозі (9, 18, 24, 13-Б), будинок на вулиці Великій Васильківській, 50/23 та будинок Вікентія Хвойки, а також доповнену статтю про комплекс будинків по вулиці Стрийській, 50—76в у Львові — 6 липня 2023 року цей комплекс постраждав від ракетної атаки з боку Росії, у будинках № 62, 64, 66 і 68 було зруйновано два верхніх поверхи, а в інших — пошкоджені дахи, вибиті вікна та двері. У ході атаки загинуло 10 осіб… 

Наслідки ракетної атаки. Комплекс будинків по вулиці Стрийській, 50—76в. Львів (6 липня 2023 року)

© Dsns.gov.ua, вільна ліцензія CC BY 4.0

Користувачка Валерія Матвєєва започаткувала статті про 4 пам’ятки Запорізької області — «Будинок купця Карманова» і «Садиба Крігерів»  у місті Гуляйполе, «Братська могила 972 радянських воїнів» у селі Вербове,  та «Житловий будинок на Соборному проспекті, 151» у Запоріжжі. Останній постраждав вранці 6 жовтня 2022 року, коли російські війська завдали серії ракетних ударів по центру Запоріжжя, а одна з ракет влучила у нього. Вибух повністю зруйнував один під’їзд та суттєво пошкоджено сусідні секції, 15 осіб загинуло… 

Зруйнований будинок проспект Соборний 151 після обстрілу ракетами. Запоріжжя

© Едуард Бобровицький, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0 

Дмитро Майоршин під час акції створив три статті — «Дача Кудрявцева» у Миколаєві, «Школа № 19» у Сумах і «Будинок Зільбермана» у Черкасах. Для нього основними мотиваторами для участі є «інтерес до історії культури як коду нації та необхідність збереження національних традицій». 

Дача Кудрявцева. Миколаїв (2013 рік)

© Дмитро Жданов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0 

Також три статті створив Павло Герасимов — про пам’ятки Одеси, зокрема про будинок Вучині, прибутковий будинок Лерхе та будинок Серато і Верані, Вассаля, які всі постраждали від російських обстрілів. Він прокоментував свою мотивацію так: «Завжди намагаюся брати участь у конкурсах Вікіпедії. Робота над статтями для мене дуже цікава й пізнавальна, а також приємно усвідомлювати, що таким чином я роблю внесок у спільну справу та приношу користь суспільству». 

Фасад прибуткового будинку Лерхе на Приморському бульварі. Одеса (2014 рік)

© Вадим Постернак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0 

Користувачка Lenka:) поліпшила статті про дві пам’ятки Вінниці, які пошкодив російський ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022 року —  Будинок офіцерів  та садиба письменника і громадського діяча М. М. Коцюбинського. 

Решта учасників та учасниць поліпшили чи створили по одній статті. Тепер у Вікіпедії можна прочитати про будівлі Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури та Бахмутського окружного суду, магазин Шуровського, алею  військовослужбовців та військових з’єднань, які звільняли регіон у Другій світовій війні. І у статті про Червоний корпус КНУ тепер додано інформацію про російський обстріл.

Увесь перелік новостворених та покращених статей можна переглянути на сторінці результатів акції 2026 року.

Сторінка проєкту: Вікіпедія:Проект:Культурна_спадщина_України