Найкращі фото у спеціальній номінації «Польська спадщина 2025»

27/05/2026 Бойко Ірина

Представляємо підсумки спеціальної номінації «Польська спадщина» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2025 року. Журі відзначило 19 світлин 9 авторів та авторок із 9-ти регіонів. Спецномінація пройшла вдруге за підтримки ГО «Вікімедіа Польща» (Wikimedia Polska).

Під час конкурсу 102 автори та авторки подали майже 4600 робіт, на яких зображено 373 об’єкти (з них 41 — без офіційного охоронного статусу) із 15 регіонів України. Усього у списках спецномінації, започаткованих для конкурсу, є 1358 пам’ятки, з них 488 — не охороняється державою.

До 16 волонтерів-відсіювачів потрапили на перевірку 4571 фото, кожне фото переглядало троє волонтерів. На перший раунд до журі перейшло 711 робіт, з яких члени журі відібрали 120 робіт на другий раунд. Тут журі оцінювало світлини за десятибальною шкалою (параметри — цінність для Вікіпедії, технічна якість, оригінальність).

До журі спецномінації ввійшли:

Даміан Куява (Damian Kujawa) — вікімедієць, волонтер, громадський діяч;
Юлія Шабловська (Julia Szablowska) — фоторедакторка, фотографка, кураторка;
Маґдалена Ляхович (Magdalena Lachowicz) — доцентка кафедри східних студій Університету Адама Міцкевича в Познані, Польща.

«Спецномінацію “Польська спадщина” ми проводимо вже вдруге. Прохання про організацію окремої номінації для польських об’єктів неодноразово висловлювали самі учасники, адже багато таких об’єктів зараз занепадають і просто руйнуються за відсутності активної громади, яка б їх доглядала.

Основна увага приділена костелам, польським кладовищам, замкам та фортецям, але також журі звертало увагу на житлову забудову. Звісно, параметри включення у нас доволі широкі, адже основною ідеєю конкурсу “Вікі любить пам’ятки” є збір світлин для ілюстрування статей Вікіпедії, а щоб у статті проілюструвати життя спільноти чи якийсь період — параметри включення мають бути доволі широкі. Так, це можуть бути і будівлі створені польськими архітекторами для польських діячів, чи будівлі, де проживали поляки чи будівлі, які мали значення для польської громади того чи іншого населеного пункту.

Моїм персональним улюбленим фото, дуже символічним, своєрідним уособленням того, що ми намагаємося здійснити через цей проєкт, стала робота Валентина Маговкіна, нашого багаторічного учасника, де зображено процес реставрації епітафії на надгробку польського кладовища у селищі Чорний Острів на Хмельниччині. До речі, офіційно це кладовище не охороняється, а на обліку є тільки його брама…», — прокоментувала Ірина Бойко, менеджерка з комунікацій ГО «Вікімедіа Україна».

Реставрація епітафії (2024 рік). Польське кладовище. Чорний Острів, Хмельницька область.. «Польська спадщина 2025»

Журі відзначило 19 робіт 9 авторів та авторок, де зображено 10 пам’яток із 9-ти регіонів — Вінницька, Донецька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька області та Київ.

Світлини погруповані за регіонами та за категоріями пам’яток — «Кладовища», «Костели», «Замки», «Палаци», «Каплиці», «Садиби», «Житлові будівлі», «Оборонні споруди» та «Інші будівлі».

Вінницька область

Усього було подано 711 світлин із зображенням пам’яток польської спадщини регіону.

Костели

За оцінками журі найвище балів із світлин, які зображують костели у регіоні, отримала робота із зображенням костелу Пресвятої Трійці у селі Великий Острожок. Автор фото — Андрій Прокопов. Світлина від 9 червня 2022 року. Офіційно будівля не перебуває на обліку як об’єкт культурної спадщини і не охороняється.

Автор поділився, що: «Наша країна дуже красива, намагаюсь бувати у різних її місцях та привозити звідти красиві фото».

Палаци

У цій категорії журі відзначило серію робіт із зображенням старого палацу Потоцьких у місті Тульчин. Автор серії — Олександр Мальон. Фото від 9 серпня 2025 року. Будівля датується 1757 роком, це пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 59/1.

Донецька область

24 роботи із зображеннями пам’яток польської спадщини регіону було подано на конкурс. У категорії «Інші будівлі» журі відзначило серію фото із зображенням Олександрівської чоловічої гімназії у місті Маріуполь. Авторка світлин — Олега Сугак. Знімок інтер’єру від 20 листопада 2020 року, а вид ззовні — від 10 листопада 2015 року. Сама будівля датується 1878 роком, це пам’ятка Автор проєкту — польський архітектор Микола Толвінський.

Івано-Франківська область

З регіону на конкурс подали 139 світлин із зображенням пам’яток польської спадщини. У категорії «Садиби» журі відзначило серію фотографій із зображенням садиби Реїв у селі Приозерне. Автор фото — Олександр Мальон. Знімки від 26 квітня 2025 року. Це комплекс памяток архітектури національного значення, охоронний номер 090050.

Київська область

Усього було подано 49 світлин із зображенням пам’яток польської спадщини регіону. У категорії «Інші будівлі» журі відзначило роботу із зображенням будинку управителя маєтностей графа Браницького у селі Розкішна. Автор фото — Сергій Плахотнюк. Знімок зроблено 31 грудня 2025 року. Офіційно будівля не перебуває на обліку як об’єкт культурної спадщини і не охороняється.

Автор поділився мотивацією до участі так: «Відколи заснував спільноту “Ставищенські стайні” (2015 рік) для популяризації знань про рідну Ставищенщину, не проминаю нагоди долучитися до подій, на яких це можна зробити. І, звісно ж, люблю наповнювати Вікіпедію статтями та світлинами про свою рідну Ставищенщину.

Наприклад, коли уклали Опис Ставищенського католицького кладовища (2025), я написав статтю у Вікіпедії про кладовище. Можливо, колись йому нададуть хоч який охоронний статус. Намагаюся шукати джерела та створювати статті про ставищан-діячів часів УНР, тих, кого репресували.

Може, коли інструменти ШІ ставитимуть дедалі потужнішими, на основі зібраної інформації вдасться скласти більш детальну історичну картину від часів колишнього козацького містечка Ставища до сьогодення. Бо стаття про селище Ставище (Білоцерківський район), яка є у Вікіпедії, напхана всім підряд, просто мох і болото. Боюся до неї підступитися і навіть читати не хочу. Ті, хто її редагують, то викидають радянську міфотворчість про Ставище, та інші її повертають, а ще треті-інші переписують, потім хтось знову відновлює давнє.

Містечко Ставища перебувало у володінні графів Браницьких роду Корчак. Після них залишилася здебільшого архітектура: лікарня (1911), залишки палацу із залишками парку (1856—1857), школа (1896), а також католицька частина кладовища.

Занедбане католицьке кладовище розчистили улітку 2008 року місцеві юнаки: вони попідіймали пам’ятники, що попадали, а місцевий художник Казимир Ліжевський, з походження поляк, навів фарбою написи, щоб їх можна було прочитати. Аж 2018 року католицький священник Марек Рудзь проклав кладовищем бруковані алеї та встановив символічний меморіал-надгробок природознавцю Антонію Анджейовському, чия могила не збереглася до наших днів.

Гадаю, від мультикультурності Ставище лише виграє. Тож потрібно віддавати шану і українцям, і євреям, і полякам, які населяли містечко».

Львівська область

Усього з області було подано 833 світлини із зображенням пам’яток польської спадщини регіону. У категорії «Каплиці» журі відзначило роботу із зображенням каплиці Боїмів у Львові, родинної усипальниці шляхетського роду Речі Посполитої угорського походження. Автор фото — Павло Шубарт. Знімок зроблено 13 вересня 2014 року. Каплиця датується початком XVII століття. Це — пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 316/2. Імена творців каплиці точно не відомі, але вірогідно, що її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який у ті часи побудував ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів. Можливо, що прототипом каплиці Боїмів є усипальниця Зиґмунтовська (Сиґізмундівська) у замку Вавель у Кракові.

Тернопільська область

689 світлини із зображенням пам’яток польської спадщини регіону завантажили учасники та учасниці. У категорії «Замки» журі відзначило серію робіт із зображенням руїн Червоногородського замку у селі нирків. Автор фото — Олександр Єрмошенко. Знімки від 24 серпня 2020 року. Замок датується XVII–XIX ст. Має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, охоронний номер 467.

Харківська область

Усього було подано 197 світлин із зображенням пам’яток польської спадщини. У категорії «Житлові будівлі» журі відзначило серію робіт із зображенням будинку Аладьїних. Авторка серії — Альона Андреєва. Знімки від 2 червня 2025 року.

Будівля занесена до списків як памятка архітектури, містобудування та історії місцевого значення, охоронні номери 7407-Ха (А, МБ), 72 (І). Офіційна назва — «Житловий будинок — будинок, у якому з 1920 по 1925 рік містився ЦК КП(б)У». У роки Першої світової війни тут працювала польська книжкова крамниця, яка була культурним осередком польської громади.

Хмельницька область

1070 світлин із зображенням пам’яток польської спадщини регіону подали учасники та учасниці. У категорії «Оборонні споруди» журі відзначило роботу із видом на башту на броді з Замкового мосту у місті Кам’янець-Подільський. Автор фото — користувач(ка) John Nars. Знімок від 22 серпня 2025 року.

Київ

З пам’яток польської спадщини Києва учасники та учасниці завантажили 322 роботи. У категорії «Кладовища» журі відзначило світлину із зображенням стели з пам’ятним написом у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили». Автор фото — Володимир Тарасов. Знімок від 18 травня 2025 року. Польський військовий цвинтар створений у 2011—2012 роках з ініціативи Ради охорони пам’яті про боротьбу та мучеництво. На цвинтарі поховані рештки 3435 польських громадян з т. зв. «українського Катинського списку», убитих у 1940 році офіцерами НКВС. Це четверте Катинське кладовище після відкритих у 2000 році цвинтарів в Катинському лісі, в Мідному та в Харкові. На цвинтарі, серед іншого, є вівтар з іменами жертв, дзвін пам’яті та релігійні символи, що підкреслюють багатоконфесійність II Речі Посполитої: хрести — латинський і православний, зірка Давида та півмісяць.

Активні учасники

Серед найактивніших учасників 2025 року є:

Грушко Петро Альбінович (фото 97 об’єктів)
Бондар Володимир Анатолійович (фото 44 об’єктів)
Шевчук Володимир Васильович (фото 43 об’єктів)
Мальон Олександр Романович (фото 38 об’єктів)
Valchuk Taisiia (фото 33 об’єктів)
Тарасов Володимир Вікторович (фото 26 об’єктів)
Потупчик Михайло Валентинович (фото 23 об’єктів)
Полянко Віктор Володимирович (фото 21 об’єктів)
Солодовник Віталій Юрійович (фото 19 об’єктів)
Репало Юрій Миколайович (фото 19 об’єктів)

Користувач(ка) John Nars ще не вийшли на зв’язок. Просимо заповнити форму, яку надіслали на вашу електронну адресу!

Світлини-переможці з цього допису та інші роботи, відзначені у конкурсі 2025 року, можна переглянути на Вікісховищі за посиланням.

Читайте також: