Найкращі відео культурної спадщини України 2025 року
Представляємо підсумки спеціальної номінації «Відео» української частини міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2025 року. Журі відзначило 10 роликів 7 авторів та авторок із 8-ми регіонів. Спецномінація проходить вже всьоме.
Під час конкурсу учасники та учасниці подали 40 відеообіт. Після перевірки організаційним комітетом на відповідність вимогам номінації на перший раунд журі потрапили 27 роликів, які вони оцінили за десятибальною шкалою.
До журі спецномінації 2025 року знову ввійшли:
- Роман Барабах — фотограф, мандрівник, засновник медіапроєкту Ukrainian Travels;
- Олександр Гаврик — телеоператор, режисер монтажу, редактор української Вікіпедії;
- Максим Уваєв — режисер монтажу, фільмознавець.
На 10 відзначених роботах 7 авторів та авторок зображено пам’ятки із 8-ми регіонів — Київ, Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська області.
Відео нагороджені в основній категорії, а також за темами та об’єктами зображеного: «Польська спадщина», «Пам’ятки дерев’яної архітектури України», «Монастирі Волині», «Палаци» та «Садиби».
Перше місце
На першому місці за оцінками журі — відео із зображенням електростанції та млина у селі Сокілець Вінницької області. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 8-М. Датується 1899 роком.Автор відео — Олександр Мальон. Дата зйомки — 10 серпня 2025 року.
Більше про автора відео можна прочитати за посиланням в інтерв’ю.
Друге місце
Друге місце посіла серія відео із Києва та Київської області. Авторка — Анастасія Чугунова.
Відео знято з території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», також у полі зору є комплекс Києво-Печерської лаври. Відео знято 22 серпня 2021 року.
Роман Барабах, член журі, так прокоментував роботу: «Автору вдалося не просто зафіксувати пам’ятку, а передати відчуття гордості через об’єктив) Неймовірно плавний, кінематографічний проліт камери».
На відео — загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга». Чорнобильська зона відчуження, Київська область. Відео датується 6 серпня 2021 року.
Авторка так прокоментувала свою мотивацію до участі у конкурсі: «Україна є настільки дивовижна і прекрасна, що хочеться, щоб якомога більше людей це побачили і зрозуміли.
Ми повинні оберігати і цінувати кожен клаптик землі. Саме тому зараз як ніколи важливо зберегти історію пам’яток та їх вигляд. На жаль, багато об’єктів культорної спадщини, які були в списку конкурсу, вже зруйновані і деякі з них не мають жодної фотографії.
Подібні культурні проєкти допомагають зібрати візуальний архів пам’яток та зробити його доступним для всіх. Мета моєї участі — бути частиною масштабного проєкту».
Третє місце
Третє місце посіла робота користувачки Anna Makhno — на ній зображено костел Святого Лаврентія у селі Тайкури Рівненської області. Це пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 1520. Костел датується 1710 роком.
Сама авторка так прокоментувала свою участь: «Після однієї з поїздок у мене залишилося відео костелу, яке я сама знімала і монтувала. Згадала про нього і вирішила, що це гарна можливість не просто зберігати матеріал, а використати його з користю — поділитися ним і водночас популяризувати це місце через конкурс».
Польська спадщина
Найкраще відео у спеціальній номінації «Польська спадщина» — відео із зображенням брами польського католицького кладовища у селищі Чорний Острів Хмельницької області у контексті відзначення Дня всіх святих (Dzień Wszystkich Świętych). Це щойно виявлена пам’ятка архітектури XIX століття. Саме ж кладовище не охороняється офіційно. Ролик знято 1 жовтня 2024 року. Автор роботи — Філіп Гаврилюк.
Роман Барабах, член журі, зауважив про роботу: «Цікава ситуація, хоча офіційно статус пам’ятки має саме вхідна брама, автору вдалося чудово передати атмосферу та контекст цього місця. Звісно, брама не існує у вакуумі, вона веде до цього цвинтаря, але правила вимагають документувати саме той об’єкт, який зазначено в ідентифікаторі (ID). Тому відео сприймається радше як художній твір, аніж як ілюстрація конкретної пам’ятки. Втім, не можу не визнати емоційно та візуально робота дуже-дуже сильна».
Монастирі Волині
Журі високо оцінило серію відео із зображенням монастирів Волині. Автор — Юрій Домальчук.
Відео від 15 червня 2025 року. Робота зображує Загорівський монастир — пам’ятка історії місцеого значення, охоронний номер 832.
Друге відео у серії — робота із зображенням комплексу монастиря кармелітів у селі Кисилин. Це пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 101-м) та історії (охоронний номер 833). Відео від 13 липня 2025 року.
Автор прокоментував свою участь та роботи так: «Цього року я підготував відео про два знакові об’єкти Волині: комплекс монастиря кармелітів у Кисилині та Загорівський монастир у Новому Загорові. Для мене формат відео став можливістю не просто зафіксувати архітектуру, а передати “дух місця” та його складну історію.
Кисилин — це передусім місце пам’яті про трагічні сторінки нашої історії, зокрема Волинську трагедію, свідком якої був костел. Відео допомагає відчути масштабність будівництва тих часів, яка зараз контрастує з руїною. Я хотів передати те, що називають “магією хащів”: коли природа поступово поглинає величні мури, створюючи особливу, дещо містичну та водночас сумну атмосферу. Це нагадування про те, як важливо фіксувати ці об’єкти, поки вони остаточно не стали частиною ландшафту.
Загорівський монастир для мене є справжнім символом нескореності українського духу. Його стіни пам’ятають героїчний бій загону УПА проти нацистів у вересні 1943 року. Для багатьох мого покоління це місце також міцно асоціюється з піснею та кліпом “Не кажучи нікому” гуртів “Тартак” і “Нічлава”, який знімали саме тут. Знімаючи відео в цих стінах, я відчував цей тяглий зв’язок між історією 80-річної давнини, сучасною культурою та нашим сьогоденням.
Для мене ці відео — це спроба закарбувати пам’ять, яка “дихає” крізь каміння та хащі, і зробити ці важкодоступні, але надважливі місця ближчими для кожного українця».
Інтерв’ю з автором можна прочитати за посиланням.
Палаци
Журі також відзначило роботу із зображенням палацу Терещенків у селі Червоне Житомирської області. Авторка — Марина Охріменко. Ролик відзнято 9 листопада 2024 року. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 148. Датується II пол. XIX ст.
Авторка поділилася своєю мотивацією так: «Я маю велику кількість відзнятого матеріалу з поїздок, який раніше ніде не публікувався, і мені захотілося, щоб ці відео стали частиною спільного цифрового надбання». Більше можна прочитати за посиланням в інтерв’ю.
Пам’ятки дерев’яної архітектури України
Серед відео журі окремо відзначило ролик із зображенням церкви з села Зарубинці Черкаської області, який перебуває в Музеї просто неба в Пирогові. Роботу знято 12 квітня 2023 року. Авторка — Марина Охріменко. Це щойно виявлена пам’ятка архітектури, яка дається 1742 роком.
Садиби
Відео із зображенням садиби Лопухіних у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області також отримало визнання від журі. Авторка відео — Ксенія Шмалько. Ролик відзнято 25 липня 2025 року. Садиба Лопухіних — це комплекс пам’яток, які датуються 1783—1787 роками (охоронний номер 1721).
Більше про авторку відео можна дізнатися з її інтерв’ю за посиланням.
Активні учасники
Серед найактивніших учасників 2025 року за завантаженнями є:
- Охріменко Марина Святославівна (12 роликів)
- Користувачка Guglenko (8 роликів
- Користувач(ка) Sasha.hamala (4 ролики)
Відео з цього допису та інші роботи, відзначені у конкурсі 2025 року, можна переглянути на Вікісховищі за посиланням.
Читайте також: